Повсякденне  наше життя – це складний сплав викладацької, дослідницької та методичної  роботи, пов’язаних з отриманням нових наукових результатів і удосконалення  навчальних курсів для спеціальностей системний аналіз та прикладна математика. В  цьому процесі поринаємо у світ абстрактних формул, осмислюємо складні методики та труднощі сучасного викладання, долаємо повсякденні рутинні проблеми.

Та прагнення до споконвічних звичаїв народу непереборне !  Воно  є в душі і серці кожного, і саме тому відмічати Масляну на кафедрі стало традицією. До  організації  свята  з радістю долучаються всі, демонструючи неабияку винахідливість. Як наслідок – святковий стіл блискавично заповнений запашними млинцями  різноманітних форм і наповнення та, головне,  унікальних за смаком. Додаткової урочистості надають  напої з духмяних трав, мед та варення. Особливо майстерними в кулінарній  справі були Притоманова Ольга та Годес Юлій.

Свято прийшло !  Говоримо про повсякденні проблеми, про особисте, лунає тепла невимушена розмова, світлі промені наших душ  спрямовані назустріч один одному. При цьому  не забуваємо про історію свята, адже в сиву давнину всі найкращі сподівання люди пов’язували саме з ним та дарами  природи, пробудження якої  символізувала масляна. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.  Пригадали багато приказок : «Кататись, як сир в маслі . . .»,  «Все  йшло, як по маслу .  .  .»,  «Щоб  у житті жоден млинець не був комом . . .».

І, врешті-решт, життя стає кращим. Під час таких свят воно здається яскравим і солодким як свіжеспечений млинець,   печаль і смуток розтоплюються,  мов  масло, і кожен з нас готовий пустити в своє серце квітучу і ніжну весну .  .   .       .

«Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

Весна вдягла у зелень віти в дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!»      (В.Сосюра)

Віктор Волошко, доцент кафедри обчислювальної математики та математичної кібернетики.