19.12.2017
19.12.2017
Показати всі

З 22 по 24 листопада 2017 року на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара було проведено XV Ювілейну Міжнародну науково-практичну конференцію «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем»(MPZIS-2017), присвячену 100-річчю Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та 60-річчю Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Співорганізаторами заходу виступили:

— Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України,

— Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» МОН України та НАН України,

— Київський національний університет ім. Т. Шевченка,

— Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «ISD».

На урочистому відкритті конференції з привітальним словом виступили ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, член-кореспондент НАН України, Лауреат Державної премії України в галузі освіти, доктор фіз.-мат. наук, професор Поляков Микола Вікторович та декан факультету прикладної математики, член-кореспондент НАН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор фіз.-мат. наук, професор О.М. Кісельова. 

Микола Вікторович Поляков у своєму вітанні висловив подяку факультету прикладної математики за організацію та плідну роботу Міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем» 15-й рік поспіль та зачитав вітальний лист з нагоди ювілею декана факультету прикладної математики Олени Михайлівни Кісельової від Президента Національної академії наук України академіка ПАТОНА Б.Є., Головного ученого секретаря БОГДАНОВА В.Л., академіка-секретаря відділення інформатики АНДОНА П.І. 

З пленарною доповіддю до 50-річчя заснування теорії оптимального розбиття множин, виступила професор Кісельова Олена Михайлівна. О.М. Кісельова пригадала сторінки свого життя, пов’язані із зазначеними вище науковими установами, з видатними талановитими вченими, з якими звела її доля, та які сприяли досягненням в галузі теорії оптимізації, здобутих як нею особисто, так і створеною нею науковою школою.

З пленарними доповідями також виступили представники вищеназваних співорганізацій конференції, доктори наук: Стецюк П.І. (Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України), Крак Ю.В. (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Панкратова Н.Д. (Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» МОН України та НАН України) та інші.

Роботу конференції було організовано за десятьма секціями: «Нейронечіткі технології», «Експертні системи та системи, що навчають», «Математичне і програмне забезпечення систем штучного інтелекту», «Інтелектуальні системи прийняття рішень і системи підтримки прийняття рішень у технічних і економічних системах управління та у бізнесі», «Інженерія знань»,

«Кластерізація і розпізнавання образів», «Використання інтелектуальних систем у навчальному процесі», «Інформаційні технології обробки даних для прийняття рішень», «Системний аналіз складних систем різної природи», «Інформаційні технології в органах державної влади та місцевого самоврядування».

До оргкомітету конференції надійшло 136 тез доповідей від представників навчальних закладів, науково-дослідних інститутів та організацій, підприємницьких структур, органів державної влади та місцевого самоврядування України та дальнього зарубіжжя. Учасниками заходу стали понад 210 фахівців (як досвідчених науковців, так і молодих дослідників, зокрема аспірантів та студентів) з США, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії, Білорусії, України.

Особливу зацікавленість присутніх викликали доповіді, присвячені напрямам розвитку теорії оптимального розбиття множин (О.М. Кісельова), методу еліпсоїдів з берегів Дніпра (П.І. Стецюк), інтелектуалізації систем введення текстової інформації у цифрові пристрої (Ю.В. Крак, О.В. Бармак), дослідженню ефективності метаеврістик (І.В. Козін, Я.В. Терешко), інтелектуальній системі управління на транспорті SKY WAY (В.В. Воліков).

З цікавим докладом про свою наукову та практичну роботу стосовно захисту особистих даних користувачів мережі Inernet виступила випускниця факультету прикладної математики 2007 р. Наталія Белова, доктор філософії з комп’ютерних наук (PhD in Computer Science), яка зараз працює вченим-дослідником у INRIA Sophia Antipolis (Франція).

У секційних засіданнях взяли участь студенти бакалаврату та магістратури факультету прикладної математики. У своїх доповідях вони висвітлювали питання комп’ютерного моделювання, застосування сучасних методів та алгоритмів машинного навчання, технологій проектування програмного забезпечення, розробки та аналітики Web-додатків.

На секційних засідання також виступили роботодавці — представники IT-фірм EPAM та Ruby Garage з доповідями про сучасні комп’ютерні проекти, для участі у виконанні яких можуть бути запрошені студенти факультету прикладної математики.

Науковці, крім виголошення доповідей, також активно обмінювалися досвідом, брали активну участь в обговореннях та дискусіях.

Матеріали конференції надруковано у двох фахових збірниках наукових праць ДНУ «Питання прикладної математики і математичного моделювання» (серія: «Фізико-математичні науки») і «Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій» (серія: «Технічні науки»), які входять до наукометричних баз наукових видань.

Під час заключного засідання тривала загальна дискусія за тематикою конференції й заслуханими доповідями. Відзначалися змістовність і наукова глибина виступів учасників та представлені в доповідях нові цікаві результати.

В ухваленому конференцією рішенні наголошено на доцільності подальшого її проведення на постійній основі (щорічно або раз на два роки). Вирішено визнати високий науковий рівень доповідей учасників конференції та рекомендувати наукові праці, що були представлені учасниками конференції та обговорені протягом її роботи, до друку в профільних наукових виданнях

України. Наголошено, що конференція сприяє підвищенню престижу науки в Україні, заохоченню молодих науковців щодо проведення наукових досліджень, зростанню рівня фундаментальних та прикладних досліджень і розробок в галузі штучного інтелекту та суміжних областей.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

пять × два =