До 100-річчя Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – триває підготовка до відкриття Музею історії комп’ютерної техніки та програмування
30.03.2018
3 квітня 2018 р. о 14 годині в ауд. 57 відбудеться зустріч з представниками кафедри військової підготовки Держспецтрансслужби ДНУЗТ з питань відбору на навчання за програмою офіцерів запасу
30.03.2018
Показати всі

До 100-річчя від дня народження Олеся Терентійовича Гончара

Час летить, немов на крилах, коли життя присвячене дійсно великим і гідним справам. Здається неймовірним, але у 2018 році Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара святкуватиме свій перший сторічний ювілей. Ці сто років вмістили безліч життів людей, пов’язаних із alma mater, викладачів, співробітників, студентів. Багато славетних громадських діячів,  науковців та митців вийшло зі стін ДНУ, і серед них – той, чиїм ім’ям названо університет, Герой України, неперевершений майстер слова Олесь Терентійович Гончар. За своє довге, плідне й доброчесне життя він став прикладом для цілого покоління патріотів, і слово його ніколи не втратить своєї ваги, своєї живої сили. Віра в народ України, у її майбутнє, вірність ідеї відродження нації й держави, історії й культури, невтомна праця заради цієї мети – ось що асоціюється з іменем письменника у всіх, хто знайомий з його життєвим шляхом і творчістю.

В грудні 1945 року став студентом нашого університету. «Зголоднілий» до знань, він жадібно всотував премудрощі філологічної науки.

День 25 червня 2008 року, коли стало відомо про розпорядження Кабінету Міністрів України, згідно з яким «віднині ВНЗ має назву Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара», це вже наша історія. Це була наша перемога – світла й красива.

Вітаючи колектив з нагоди знаменної події на урочистому засіданні вченої ради, ректор, професор М.В. Поляков наголосив на тому, що «присвоєння імені Олеся Гончара Дніпропетровському національному університету є цілком обґрунтованим й актуальним. Це дасть змогу увічнити ім’я геніального літератора й великого сина українського народу в одному з найпрестижніших вищих навчальних закладів України, що сприятиме вихованню нової генерації студентства на засадах величі національного духу, зміцненню авторитету університету».

І коли сьогоднішній студент заходить у головний, № 1, корпус, його очі зупиняються на величних літерах, розміщених на фасаді, що складають назву «Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара», і на графічній стелі з висіченими на її окремих фрагментах портретами, іменами і прізвищами, короткими відомостями про заслуги перед державою й університетом тих, хто навічно уславив свою alma mater і свій рідний край. Тут і перший ректор М.Й. Лебедєв, і видатні вчені В.І. Данилов, О.М. Динник, В.М. Ковтуненко, В.П. Коновалов, М.П. Корнейчук, Г.В. Курдюмов, М.Ф. Герасюта, В.І. Моссаковський, Д.І. Яворницький. Воістину пророчими стали слова славетного випускника університету Олеся Гончара, які об’єднують ці висічені з каменю портрети: «Народ живе доти, доки народжує героїв».

А сам Олесь Гончар ожив у бронзі ще тоді, коли ми відзначали 85-річчя з дня його народження. 15 квітня 2003 року з ініціативи ректора М.В. Полякова на фасаді корпусу № 2, одного з найстаріших корпусів ДНУ, що розміщений у самому центрі міста, встановлено бронзове погруддя Олеся Гончара. Щороку третього квітня, у день народження Майстра, студенти покладають квіти навічно застиглому в бронзі письменнику, чиє життя й творчість осяяні сонцем і безмежною любов’ю до України та її народу.

І життя таких людей, як Олесь Терентійович, завжди є прикладом для тих, хто, як ми зараз, змушені шукати сил і мужності в непрості часи. У романі «Собор» письменник стверджував: «Людині властиво прагнути вічності, знаходити в ній для себе мету і натхнення… Навряд чи взагалі є щось гідніше, як вдосконалювати свій дух, увіковічнювати себе в творіннях своїх і дарувати їх нащадкам». Упевнені, що саме таким стане незмінне кредо всіх майбутніх випускників ДНУ імені Олеся Гончара, адже самовдосконалення особистості з метою плідної праці заради своєї родини, держави, нації — красива й правильна мета людського життя.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *